Яке життя несправедливе…
Це був звичайний, Божий день.
День сонця, радості й кохання.
В цей день з’явились Ви лишень
З’явились тихо, ніби крадькома
Прекрасна, ставна та струнка,
Розумна, мила, загадкова,
Яскрава, чуйна та казкова
З’явились Ви в моєму серці.
В житті моєму, у душі.
У снах являєтесь щоночі,
І маритесь завжди мені
Не відчував такого я раніше,
І шаленію я від Вас все більше
А серце Ваше вже закрите,
Не знаю що мені й робити…
Життя-бiль...
© Copyright: Олег Вакалюк, 2014
Свидетельство о публикации №114062305306
Свидетельство о публикации №114062305306
Рецензии
