Багато... Багато вставав Я,
Тому і падав. Не на землю. Це залишив дитинству.
18 років. Багато... Питань багато...
Але я майже забув про питання "навіщо".
Воно мене дратує, бо часто йде проти дії.
Спитайте себе кожного разу "навіщо?" - і ви засмучитесь, бо часто відповідь абстрактно навоненена. Особисто в мене...
З вірою часто пов'язано.
І цим все сказано.
Хто бачить, той часто мовчить,
Хто сліпий, той часто кричить
Про ніч й темноту він говорить
Бо нема світла там. Руководить
Хто? Хто у керма там? Всередині?
Головне - те, що в родині.
І рима не головне. Форма - обертка цукерки
Смокую я шоколад залюбки.
29/03/2014, Дніпропетровськ
Я як я...
© Copyright: Вова Сонцев, 2014
Свидетельство о публикации №114062109638
Свидетельство о публикации №114062109638
Рецензии