Повз жовті і блакитні прапори
рішуче їдуть, ні - не трактори,
а справжні бойові безжальні танки
і в землю плющать наші мирні ранки,
скасовані законами війни -
і знов заплаче хтось біля труни,
бо знову гинуть люди у бою
за землю цю - мою?.. твою?.. Чию?!.
Тікає сонце вниз, за терикони,
мов Богу б'є за нас, дурних, поклони...
І я не знаю, чим землі допомогти...
Не знаю я, не знає Він, не знаєш ти.
Повз жовтi i блакитнi прапори
© Copyright: Алла Нова, 2014
Свидетельство о публикации №114062105619
Свидетельство о публикации №114062105619
Рецензии
"...Тікає сонце вниз, за терикони,
мов Богу б'є за нас, дурних, поклони..." - восхитительные строки. Неожиданное и такое верное сравнение. И стихотворение замечательное.
Вдохновения Вам !
С уважением,
Светлана Луцак 31.03.2019 23:25 • Заявить о нарушении
мов Богу б'є за нас, дурних, поклони..." - восхитительные строки. Неожиданное и такое верное сравнение. И стихотворение замечательное.
Вдохновения Вам !
С уважением,
Светлана Луцак 31.03.2019 23:25 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.