Нема з ким радитись,
Та надлишок чуттів
Заснути знов завадить до світання,
Слова примарились...
В імлі розмов німих
Таїться десь пригнічене мовчання.
Мовчання те -
Коштовніше за все,
Бо справжнє,без прикрас і вихваляння;
А ті слова -
Негоже та пусте
Сміття,що потребує прибирання.
Мовчи,дивись у вічі
Та пильнуй -
Всю справжність неможливо приховати,
У погляді - на щирість слів
Чатуй,
Лише у реченнях - не слід шукати правди.
Нема з ким радитись...
© Copyright: Таня Задорожная, 2014
Свидетельство о публикации №114062103056
Свидетельство о публикации №114062103056
Рецензии