Як добре, коли згадую про ту...

Тут можна більше не писать
Як мені добре, коли часом
Я згадую про образ тої,
Яка мене заполонила.
Тут не потрібна навіть рима,
Бо все і так прозоро, чисто
Місяць й сонце, річка, сміх,
І музика віолончелі...

Вова Сонцев, 17/03/2014


Рецензии