Ми часто згадуем... Присвячую Зенов11 Криничн1й

Ми часто згадуєм людину,
Яка у світ привела, давши нам життя.
Їй дякуємо за невтомні руки,
НедОспанії ночі, терпіння й співчуття.
Любов ця не згаса ні на хвилину..
Але у всесвіті влаштовано все так,
Що ми отримуємо не одну цю маму.
Зустрінемо в житті іще не раз
Жінок розумних, мудрих, чуйних,
З безмежною душею і теплом,
Які підтримають, почують і порадять, 
Як вийти з честю з того, що прийшло.
Не має значення ні вік їх, а ні статус
Найголовніше те, що принесуть в життя твоє.
Їх можемо зустріть багато.А можна
Не зустріти.На те лиш воля Бога є.
Від інших ти їх зможеш відрізнити,
Бо їх в твоїм житті  цікавить головне:
Чи правильно ти вибрала дорогу?
Чи  до мети  вона тебе веде?
Якщо ти відчуваєш щиру ніжність
І вдячність за підтримку у житті,
Це значить, що іще одна матуся
Зустрілася, допомогла пройти
Куточок шлЯху на дорозі,
Якою змалечку ідем.
Їх імена живуть у серці.
Їх правду із собою ми несем.
Жінка, що у скрутную хвилину
Знайде потрібнії  слова,
Рукою дружньою з колін підніме,
Мов мами ніжная рука.
В мою глибинь так пильно зазирає.
А разом з нею краще розумію себе я.
Мету шукати спонукає.
Для декого ця справа непроста.
Нечутним голосом гукає: 
" СмілИвіше! Іди! Усе здолаєш!
Я тут з'явилась недарма.
Бо кликала ти, пам'ятаєш?
Весь час з питаннями жила."
Кожна із них мене чомусь навчила.
А деякі і зараз поруч десь.
Їм завдяки я створилась.
Така як є.Я вдячна їм без меж.
Колись і ми чиєсь життя відтеплим
Словами, усмішкою, дотиком легким...
Бажаю, щоб і ваше Ім'я жило вічно
В серцях у інших спогадом ясним.


Рецензии