Промова...

Хвилююсь... Вже пора іти
Сказати щось, а не зробити,
Промову вимовити миру...
А  в тіло хочеться води...

Коли всі думки в хвилюванні
Моєм без сліду потонули,
Я намагаюсь записати...
А спогади зовуть в минуле...

В цій боротьбі теряю час,
А люди ждуть мого виступу.
За сценою я залишаю
Все хвилювання. Оце круто!

Так радісно себе перемогать!
Так радісно всі сили віддавать,
За діло чесне і потрібне людям...
Так радісно... Ну що і ще казать?)

Вова Сонцев, спеціально з Вашингтону, Пентагон, 06/02/2014


Рецензии