Молив,кохана ти зажди!
Ледь-ледь стискаючи в долонях.
Я втратив тебе назавжди,
Пульсуе кров у сивих скронях.
Як вгамувати палку спрагу,
Без ніжних вуст твоїх отрути.
І не згубити рівновагу ,
В передчутті гіркої скрути.
Для тебе,слів моїх тремтіння,
Не має жодних зайвих значень.
Ти втечею знайшла спасіння,
Без гірких сліз і звинувачень.
Молив,кохана,залишись!
У мене вже тебе нема.
Для тебе я раптовий гість,
В моєму серці самота.
приспів:
Більше ніколи,ніколи,ніколи,
Пристрастно тебе не обіймати.
Кажеш мені.почуття охололи,
І не можливо дві долі з'єднати.
Молив, кохана!!!
© Copyright: Людмила Марченко 75, 2014
Свидетельство о публикации №114061902538
Свидетельство о публикации №114061902538
Рецензии