Початок м зантропа
сама собі потроху набридаю.
Яке ганебне почуття віршів,
сама в собі потроху відкриваю.
Примара скандального життя,
тривіальності наслідують щомиті,
якась інтерференція брудна,
для мене ж двері вже давно закриті.
Успіх- це всього лише марА
Щоночі очі затуляє.
Порохівниця мого нікчемного життя,
потроху вже й догорає.
Нема й уже таємних мрій,
у любов давно я вірить перестала.
Вірить людям все одно
Здається всіх уже дістала.
Свидетельство о публикации №114061804489