З того часу як зявився в мене ти...

З того часу як з’явився в мене ти,
Не можу втриматись від співу пісні,
Не можу не писати я вірші,
Не можу не радіти попри дощ  і сніг.

Скільки б не проводили часу з тобою,
Завжди тебе мені не вистачатиме,
Вмовлятиму якось: «лишися зі мною,
Я тобі не дозволю втікати!»

На превеликий жаль, час швидко летить,
Ніколи його нам не наздогнати,
Й не зупинити момент, бо і він поспішить,
Зате лишиться змога його пригадати.

Ми  живемо, радіючи тому, що маємо,
Беремо участь у подіях для спогадів,
Які в пам’яті  міцно тримаємо,
Що прикрашені почуттями неминучими.

8:30  2.4.12 © Copyright: Алиса Милаева


Рецензии