З того часу як зявився в мене ти...
Не можу втриматись від співу пісні,
Не можу не писати я вірші,
Не можу не радіти попри дощ і сніг.
Скільки б не проводили часу з тобою,
Завжди тебе мені не вистачатиме,
Вмовлятиму якось: «лишися зі мною,
Я тобі не дозволю втікати!»
На превеликий жаль, час швидко летить,
Ніколи його нам не наздогнати,
Й не зупинити момент, бо і він поспішить,
Зате лишиться змога його пригадати.
Ми живемо, радіючи тому, що маємо,
Беремо участь у подіях для спогадів,
Які в пам’яті міцно тримаємо,
Що прикрашені почуттями неминучими.
8:30 2.4.12 © Copyright: Алиса Милаева
Свидетельство о публикации №114061603968