ще раз про головне


Наш самотній будинок замовк
Сльози стали звичайною справой
І від відчаю робиться крок
В прірву тиші,що не пробачала

Несвідомість скалічених доль
Вони наче дерева зломались
Ти мені не мовчати дозволь
Говорити про те,що кричалось

Кожним диханням я не живу
Я існую нестримною вірой
І тебе не здаватись прошу
Батьківщина моя світить силой

Майорить незалежності знак
Хоч блакить наша кров'ю залита
В кожнім серці свій значніший страйк
І душа теренами обвита

Побратайтесь - безмежність надій
Нехай вас об'єднає на віки
Найвідвертіша ця з моїх мрій
Я за це буду бога молити


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →