НЕ ПИТАЙТЕ У МЕНЕ
Не питайте у мене
Хто мати і батько мої.
Не питайте у мене
Де дім мій та звідки я родом.
Почитайте, послухайте
Вірші мої і пісні.
Я завжди був і є
Козаком українського роду.
Моя мати – земля
Де в пшениці барвінки цвітуть.
Де у лузі вбралась білим цвітом
Червона калина.
Де в блакитному небі
Поволі лелеки пливуть
Де є я, там повсюди
Зі мною моя Україна.
Батько мій – то величний
Й могутній, розлогий Дніпро
Що тече крізь віки
Через наші надії та долі.
І єднає джерела,
Протоки, річки та струмки.
У бажанні відчути смак волі
Безкрайнього моря.
І я в небі й у хвилях
Тих мандрів лечу і пливу.
І пишу знов і знов
Вірші й пісні без краю та втоми.
А пісні Кобзаря
Тішать душу і серце мені.
І зовуть в Україну в дитинство
До рідного дому.
27.05.2014.
Не питайте у мене
© Copyright: Павло Браницький, 2014
Свидетельство о публикации №114061307799
Свидетельство о публикации №114061307799
Рецензии