День іще зростає. Небо й Земля – в очікуванні літнього сонцестояння. А липи вже відцвітають, медовими видихами напоюючи повітря; прикрашаються малесенькими зеленкуватими кульчиками з намистинами рясно, а обабіч дороги – купи золотого тонкого піску. То – сухі пелюстки липові. Дорогоцінний пил двірники змітають мітлами, веселі прудкі потічки, народжені зливою, несуть його в страшні залізобетонні підземелля мегаполісу… Бджілки старанно збирають останні солодкі запашні краплини – інтимність і природність стосунків комах і квіток, без жодної непристойності, народжуватиме у вулику мед бурштиновий, настояний на сонячних променях. Тут, у вулику, подихи липові житимуть ще деякий час; вони обважніють у комірках вощинних, дозріють… Метаморфози. Диво. Народження, відмирання і новонародження…
День ще зростає – аж до літнього сонцестояння.
12.06.2014
В очiкуваннi лiтнього сонцестояння
© Copyright: Марина Степанская, 2014
Свидетельство о публикации №114061207683
Свидетельство о публикации №114061207683
Рецензии