Діамантовий мій,
Береже мій зелений,
Мій єшиль адА!
Лихо - як буревій:
Треба встояти,
Навіть коли довга біда.
Сонце з моря встає,
Я не бачу цього -
Бачу сонце, а моря нема.
Як без моря отут на вигнанні моїм синам?
Берег щирий дитинства -
Мов за дротом колючим,
За парканом невидимим
Злючим,
Військом тихих,
Мерзотою кликаних,
Ворогом насланих тих, без облич,
Зелених "ввічливих" чоловіч ...
Ків! Ків! Ків! -
плаче чайка над морем моїм!
Встиг, встиг, встиг -
Вихопити синів
з-під руки зухвалого ворога,
Встигли...
Де ти,
Берегу мій? Тихо
Хлюпа рідна - нечутна - глухі та німі вони, web-камери - хвиля.
Без війни і без опору -
Кажуть, мовляв - "злили".
Підступ слави не має.
Юдам прощення - зась.
Серце! Так, відчуває
Хвилі стогін без нас.
WEB
© Copyright: Александр Ярошевский, 2014
Свидетельство о публикации №114061100935
Свидетельство о публикации №114061100935
Рецензии
Прости их Господи, ибо не ведают, что творят.
Почитал. Удовлетворен. Молодец Шурка. Кое где плакал. Саня.
Александр Михайлович Щагольчин 23.05.2015 18:30 • Заявить о нарушении
Почитал. Удовлетворен. Молодец Шурка. Кое где плакал. Саня.
Александр Михайлович Щагольчин 23.05.2015 18:30 • Заявить о нарушении