КП
Ти вітер – я тебе не бачу.
Та відчуваю і ловлю
Руками...
Знаю твою вдачу –
Саме таким тебе люблю.
Пограєш – ну а потім кинеш.
Що ж, грайся – я не бороню.
Не зникнеш ти і не загинеш –
Повернешся, бо ж вічно жду
Тебе...
Й чекатиму щомиті –
Для тебе ж далі замалі.
Знов із високої блакиті
Ти усміхаєшся мені.
21.05.14
Вiтер
© Copyright: Олег Вербовий, 2014
Свидетельство о публикации №114061105678
Свидетельство о публикации №114061105678
Рецензии