Така щаслива, що є Україна,
як в мрії вона ожила.
Як сонцю дитина раділа,
так і я незнаним стежкам.
Я пам'ятаю літа — тим наділила
мене милосердно судьба.
Я пам'ятаю свою Батьківщину -
притулок для мене знайшла.
Чарувала незмінной красою,
ще з дитинства мене й назавжди.
Залишились нетлінной росою:
Україна і думи мої...
Ти була і зосталась святою
в уяві моїй і думках
назавжди; я буду з тобою
на незнаних і рідних стежках.
***
© Copyright: Александра Доброжан, 2014
Свидетельство о публикации №114060904029
Свидетельство о публикации №114060904029
Рецензии
