За багрянцем ховається обрій,
А за обрієм хата моя,
Явори край дороги високі,
Там дитинства мого таїна.
Навкруг білої хатки – травиця,
Глина призьби для серця сія.
У криниці солодка водиця,
Розквітають житами поля.
Материнка вчаровує подих,
Груш і яблук п’янкий аромат…
Бачу все через пройдені роки –
Там рясніють рядочки із хат…
В залі ткацький верстат не змовкає:
Стуки-стук, стуки-стук, стуки-стук…
І ряднинка барвиста сповзає,
Випливає із маминих рук…
Причаїлося в серці дитинство,
За крайнеба вже човник пливе.
Моїх згадок багряне намисто
Хай світанками в небі живе.
2006
Багряне намисто
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2014
Свидетельство о публикации №114060809680
Свидетельство о публикации №114060809680
Рецензии
Дуже сподобався вірш, дякую вам Титяно!!!!!
Ирина Шнайдер -Николаева 18.11.2014 11:18 • Заявить о нарушении
Ирина Шнайдер -Николаева 18.11.2014 11:18 • Заявить о нарушении
Дякую і Вам, Ірино, за підбадьорливі слова. Хай Вам щастить!
Татьяна Конюшенко 18.11.2014 17:24 Заявить о нарушении
Татьяна Конюшенко 18.11.2014 17:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.