Просто це вже було колись. Вихоплюєш кадр з dеjа vu_потоку, зупиняєшся, знову біжиш. Сідаєш на стільчик скраю, замовляєш горнятко кави, глибоко видихаєш. Береш Herald Tribune до рук, умощуєшся зручно і пливеш поглядом вздовж вулиці поверх газети...
Запахи: в тонкому папері хрусткий багет, круасан з полуничним джемом, еспрессо, латте, американа: бразилійське зерня, змелене_зварене_з_любов'ю. Крапка парфуму, трішки зім'ятий льон, солом'яний брилик і відчуття свободи. Дівчино Моніко, куди ти ідеш? У якій ми стрічалися з тобою книзі?
Як називається цей стан? Транс, надперсональний досвід? Для чого питать, вішати ярлики? Досить! Пора просто ЖИТИ...
08.06.2014 10:03
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Про100 це вже було колись
© Copyright: Валео Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №114060803248
Свидетельство о публикации №114060803248
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.