У розпачі, занедбана, краса твоя спаплюжена,
Не рутами уквітчана – кривавими калюжами!
Країно моя! Ненечко! Ти пісня соловейчина!
Сини твої зі зброєю – Луганщина, Донеччина…
Народом власним зраджена, налякана, знесилена,
Нещадно ти розірвана Європою, Росією…
І небо твоє синєє у чорні хмари вбралося,
І золото ланів твоїх під кіптяву сховалося…
Ніяк не хочу вірити, що ти на смерть приречена,
Твій стяг в багнюку кинули Луганщина, Донеччина…
Сльозами вмите серденько від болю завмирає…
Країно моя! Ненечко! Ти не вмирай, благаю!
Моя кохана - моя Батькiвщина!
© Copyright: Сурешвари Даси, 2014
Свидетельство о публикации №114060504638
Свидетельство о публикации №114060504638
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
