Вовки та Барани
Ось зібрали вовки сірі
Широку нараду,
Повели дебати щирі
У Верховній Раді.
Констатують: Вже не рано
«Дбать» про Україну,
І, по-перше, про баранів,
Що живуть там нині.
Бо барани – то єдина
На сьогодні їжа
Олігархів-депутатів,
Хоч яка, а свіжа.
Не втримали депутатів
«Потрьопані» нерви:
-Щоб не втратити баранів,
Зробим з них консерви.
Розійшлися різко думки
Що до пропозиції:
- Печія зіпсує шлунки, -
Кажуть в коаліції,
Поки є живі барани,
Є кого дурити,
Харчуватись в ресторанах
І шикарно жити.
І кому є обіцяти
Вищої зарплати,
В очі є кому плювати,
Деколи й поссяти…
Для кого робить порядки,
Правила й закони,
Обіцянки, розпорядки,
«Гвалтувать» мільйони.
Є з кого брати податки
За свою недбалість,
Перед ким демонструвати
Свою витривалість.
Є з кого за воду драти,
Газ і кіловати,
На майдани кого гнати,
Потім й розстріляти..
Барани в електораті
То для влади сила.
Неспроможних вибирати
Виправить могила.
Поміняймо, браття, шкіру
На людську з руна,
Доведем, давайте, миру,
Що ми не з лайна.
Що у нас є міцні зуби,
Є бажання й воля.
Доведемо, будь що буде,
Хто хазаїн долі.
І не будемо зраджати
Ми своїх батьків.
Годі мовчазно боятись
Хижаків-вовків.
Досить сидячи чекати,
Буде більше змісту:
Щоби вовка подолати
Треба Його з'їсти.
Український виборець, Львів 2008р.
Свидетельство о публикации №114060305423