Как старый дом

Как старый дом

Этот взгляд он от отчаянья,
Что пришло к тебе нечаянно,
Что сломало все дни и ночи,
Что тревогой глухой точит.

Словно вынесло все ветрами,
И стучат здесь пустые рамы,
Занавески знаменами плещут,
И не легче тебе, не легче.

Здесь пустые слова летели,
А ведь не было тут метели,
Но мороз он закрыл все навеки,
И дрожат только губы и веки.

Но слеза, нет, она не упала,
Ты сама ее крепко сжала,
И захлопнула дверь ударом,
Дом остался, чужим, старым.


Рецензии
Здравствуйте, Екатерина!
если не возражаете, сделал перевод Вашего стиха на украинский язык - понравилась его образность:

Цей погляд – від відчаю, що завітав
До тебе зненацька охоче,
Він в грудях щось точе і, навіть, зламав
Всі пройдені дні і всі ночі.

І, наче вітрами все винесло вщент,
Фіранки знаменом полощуть.
Порожнії рами здіймають лемЕнт…
Та тільки не легше, як хочу.

Порожні слова тут лунали весь час,
Але ж не було хуртовини.
Мороз зачинив все присутнє одраз,
Тримтять губи й віки та стинуть.

Та ні, не упала остання сльоза,
І міцно її ти тримала.
Лиш грюкнули двері, неначе гроза.
Дім чУжим лишився та стАрим.

С уважением,Георгий

Георгий Олегович Хват   05.06.2014 23:05     Заявить о нарушении
Георгий Олегович. Прочитала ваше стихотворение. На украинском оно стало музыкальней и мягче. Понравилось, как у вас. Благодарю. Катерина

Екатерина Адасова   05.06.2014 23:10   Заявить о нарушении
Спасибо, Екатерина! Тогда обнаглею и предлагаю еще один перевод Маленькие лужи:

Маленкі калюжі

Під ногами маленькі калюжі –
Слід залишила свій хуртовина.
Промінь сонця нехай тут не кружить –
В іншим квітні згубився -одлинув.
Тільки сірі стовпичуть паркани
Та торішня трава, що вже зсохла
Де-не-де зеленіє та манить
З сивини, пробиваючись, моху…
В ціх калюжах не бачу я світла,
Відображення плівкою стало,
Наче прірви маленькі, тендітні.
Крок зроблю я. І з ними розтану...

С уважением, Георгий

Георгий Олегович Хват   05.06.2014 23:41   Заявить о нарушении