і від думок йде кругом голова,
але зібрать докупи їх не можу.
в такому стані я творю дива,
тому уява завжди на сторожі.
мене колишуть хвилі в тишині;
я в забутті, мене звідси не видно,
але ця тиша так мені огидна:
моє "я" хоче бути в множині!
за чимос світлим я тягнусь угору,
йде місяць березен, а за вікном - зима.
і дивно бачить ніби теплу пору,
а відчувати те, чого нема...
і я пливу назстріч з глибини,
хоча я плавати зовсім не вмію,
але попереду я бачу мрію:
моє "я" мусить бути в множині!
я мусить бути в множин
© Copyright: Татьяна Пирогова, 2014
Свидетельство о публикации №114060207381
Свидетельство о публикации №114060207381
Рецензии