Мамо, ви так далеко… Далечінь
Болить мені нестерпним болем.
А хоч би голос ваш… Чи тінь…
А хоч би піснею над полем
До мене прилетіли ви…
Вже скільки літ я вас не бачу,
Сьогодні знов, як і завжди,
І говорю із вами й плачу.
Рідненька, чому мовчите,
Ви ж так любили сокоріти
І ваше слово золоте
Мене уміло пожаліти.
Я на семи вітрах весь час
Все трепечу, як та тополя.
Вогонь в душі моїй не згас,
До мене милостива доля.
Та вас нема. Німа печаль
Навкруг, як горлиця кружляє.
Пливе життя в безмежну даль…
…І в далечіні вас немає…
2006
Далечiнь
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2014
Свидетельство о публикации №114053109729
Свидетельство о публикации №114053109729
Рецензии
Дякую Вам, панночко, за щирі слова. Від них я окрилена і щаслива, і Вам того ж бажаю!
Татьяна Конюшенко 29.06.2014 18:20 Заявить о нарушении
Татьяна Конюшенко 29.06.2014 18:20 Заявить о нарушении