Опущу...

Опущу, призадумавшись, взгляд
на зашоренный в ярости мир...
Прозябающий в стенах квартир,
ложью стелющий горя обряд...

Поупрятаны корни причин
в глубине затерявшихся лет.
Страх, предвестник нахлынувших бед,
заковал в цепи слёзы кручин.

ОбуглИвшись от грусти душа,
мотыльком зря касяется плеч .
Боль осколком, как в ноги картечь,
паутиною зла вороша...
*
Ждёшь конца бед и мудрость "вождей"
к  звездопаду, что шлёт нам Персей!

  ...*Alex"...
    310514

Зведу зело здумілий погляд /Маргарита Метелецкая/


Зведу зело здумілий погляд
На замкнений в нестямі світ,
Що животіє сотні літ
Й облудний не міня світогляд...

Давно заховані причини
В невизначеність темних днин -
Ланцюг здорожених провин,
Страхів устромлені тичини...

Душі обвуглений метелик
Дарма торкає у плече -
Зло сіре павутиння тче,
Під ноги скалки болю стеле...

І все ж...кінця чекаю бід
Під зорепадом Персеїд !

http://www.stihi.ru/2014/05/29/4208
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2014
Свидетельство о публикации №114052904208