Лина Костенко, украинская поэтесса
(вольный перевод)
Ещё в саду осеннем яблочки висят,
Листок пожухлый веточка колышет,
О чем-то ветки тихо говорят,
И в окна чёрные тихонько кто-то дышит.
Между стволов крадётся чья-то тень…
Но, всё же, дали предрассветные лучисты –
то – белый конь,
то – белый – белый конь–
он ищет лето средь засохших листьев.
(оригінал)
Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках,
і цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.
То білий кінь,
то білий-білий кінь
шукає літо у сухому листі.
-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
май, 2014г.
-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-
Лина Костенко. Ещё в саду осеннем яблоки висят...
© Copyright: Лариса Геращенко, 2014
Свидетельство о публикации №114053107466
Свидетельство о публикации №114053107466
Рецензии