На скільки швидко все в житті минає.
Ось тільки був день. І уже його нема.
Життя тече, мов з гір вода стрімкая.
Проте душа в нас завжди молода.
Її одну не може тлін зіпсути,
Бо сила в ній закладена міцна.
Вона любов'ю гори подолає,
Хоч перешкод обійде без числа.
Швидкий наш розум не мовчить ні миті.
Говорить і повчає без кінця,
Аналізує, підсумовує і судить.
Задіяна частина лиш одна.
А в іншій скрито стільки чарівного,
Лише но спробуй, осягни його.
Як з ним зв‘ затись? Це відомо Богу.
Бо це глибини Всесвіту всього.
А ось душа з ним може спілкуватись,
І мандрувать у іншії світи.
А нам дано і вірити, і сподіватись,
Що прийдемо до нашої мети.
Наск1льки швидко все в житт1 мина...
© Copyright: Татьяна Мазарова, 2014
Свидетельство о публикации №114053102449
Свидетельство о публикации №114053102449
Рецензии