Я дістаю свої вірші
З глибин життя, мов з океану,
Й твоєї часточка душі
Пульсує в них, моя кохана.
Ті вірші рвуть спокою гать,
Мов води весен – бистрі коні,
Щоб потім папороттю стать
У лісовім привітнім лоні.
Мої вірші…слова в них – рать,
Де мужній воїн буква кожна,
Лише людину убивать
Нізащо змусить їх не можна.
Мої вірші – то крик душі
В речах великих і малих,
Вони, мов зоряні ковші
На перехрестях світових.
Я дістаю свої вірші
З глибин життя, мов з океану,
То ж не жалій і ти душі,
Вони й твої, моя кохана.
Моi вiршi
© Copyright: Владимир Ивашина 2, 2014
Свидетельство о публикации №114053008407
Свидетельство о публикации №114053008407
Рецензии
