Іду вперед
Не хочу я вертатися в минуле,
Не буду я притишувати ходу.
Частину років вже перегорнула
І йду вперед. Упевнено іду.
І хай мене у вчора хтось гукає,
Хай зупиняє, манить і кричить.
Мене душа в минуле не пускає, -
Я йду вперед, де світло маячить…
Про мене кажуть: «Днів не помічає»
Люблю творить. Цікаве все мені.
Й на схилі літ надії не втрачаю,
На кращий час, щасливі роки й дні.
Іду туди, де світять чисті зорі,
Де я потрібна людям і собі.
Де справи всі і помисли прозорі,
Де світлі далі й ночі голубі…
Похвал мені не треба, й допомоги,
Подруг і друзів – їх тепер нема!
Прямої стежки, рівної дороги,
Яку колись топтала не сама…
Й вітрів попутних теж мені не треба,
Хоч важко, - все здолаю на путі.
А Бог прихилить, вірю, мені небо,
Щоб я жила з людьми, не в самоті
Иду вперед
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2014
Свидетельство о публикации №114053005064
Свидетельство о публикации №114053005064
Рецензии