Крила мої журавлині,
Просяться в небо злетіти.
Тільки сумління не винні,
Тяжко мене відпустити.
Крається серце від болю,
Гіркого, наче прощання.
Ти заховав мою долю
І називав це коханням.
Як проковтнути образу,
Сірих безжальних очей.
Думкі, як коні ,відразу,
Скачуть в безсонні ночей.
Сумно злетіти без тебе,
Хвацько здіймаючи вітер.
В піснях омріяне небо,
В крилах римованих літер.
Крила мо журавлин
© Copyright: Людмила Марченко 75, 2014
Свидетельство о публикации №114053003859
Свидетельство о публикации №114053003859
Рецензии