Шон Маклех. Мельничный остров

                Шон Маклех.


               МЕЛЬНИЧНЫЙ ОСТРОВ.


           Глеб Ходорковский(перевод).


                "Половина зерна вашей страны -
                сказал он - мелется  здесь.
                На этой мельнице перемалывается всё
                то, что приносит горе."

                (Скела "Плаванье Майл-Дуйна")


               Остров, вынырнувший из туманного "ничего",
               и появившийся утром на горизонте,
               в календаре осеннем назывался "возможно"...
               Мы увидели мельницу с обречёнными крыльями
               и хмурый мельник со взглядом "бытиё"
               произнёс глухим голосом как обложка
               замшелой Библии, переписанной в Клонмакнойсе -
               в глухих стенах священного Киарана
               и круглой башне ослепшего короля,
               где юными умирают все монахи-скриптории...
               Он сказал словами, достойными букв огама,?
               говорил будто слова-камни бросал:
              "Здесь перемалывается половина хлеба
               вашей печальной вЕресковой Ирландии
               Она глядит глазами полными слёз
               на хмурый окоём своего будущего.
               Тут перемалывается всё, что чёрное горе
               приносит на ваш остров печальных песен.
               Вы заберите эту серую мукУ,
               наполните ею трюмы
               вашего корабля - чёрного пса ветров.
               Может быть, вы отвезёте её куда-то за море,
               а не на вашу непаханую землю,
               где скорби унылой больше, чем камыша
               на болотах Монтех Хларай...
               Только, извечные бродяги,
               не просыпьте её сквозь пальцы,
               ибо наше море и так море скорби..."


                *         *         *


               
               Острiв млина


Шон Маклех
               
                «Половина зерна вашої країни
                мелеться тут, - сказав він. –
                Все, що приносить горе,
                мелеться на цьому млині.»
                (Скела «Плавання Майл-Дуйна»)


Острів, який виринув з туману «нічого»,
Який з’явився на видноколі ранком,
Що називався в календарі осені «можливо»,
Ми побачили млин з крилами приречення.
Похмурий мельник з поглядом «бути»
Сказав голосом глухим як обкладинка
Замшілої Біблії переписаної в Клонмакнойсі –
В його глухих стінах святого Кіарана,
У круглій вежі сліпого короля,
Де помирають молодими всі ченці-скрипторії,
Сказав словами, гідними літер огама,
Говорив, наче кидав слова-каміння:
«Тут мелеться половина хліба
Вашої сумної вересової Ірландії,
Що дивиться очима повними сліз
На похмурий обрій майбутнього,
Тут мелеться все, що горе чорне
Приносить на ваш острів сумних пісень,
Візьміть цього сірого борошна,
Наповніть ним ваші трюми,
Цього корабля – чорного пса вітрів,
Може відвезете його кудись за море,
А не на вашу землю неорану,
Де скорботи більше ніж очерету
На болотах Монтех Хларай,
Тільки не просійте його крізь пальці
Бо море і так скорботне…
Ви – блукальці одвічні…»


© Copyright: Шон Маклех, 2014