Золотые короли
зі сльозами на очах,
Та біль, що в кожному б’ється
І не стихає в серцях.
А слава настільки гаряча,
Палає в просторах людських,
А моя ненька все плаче,
Тримаючись в руках терпких.
І ніби між нами розтала,
Невидима грішна стіна,
І все що грішне – видимим стало,
І ось народ прапор здійма.
Немає прозорості влади,
А чесність загинула у вогні,
А ми всі сильнішими стали,
Змужніли й зросли до війни.
За все, те що втрачено було,
За все, що згубили вони,
Все, що накоїли – ми не забули,
Тримайтесь подалі, золоті королі.
© YLYASHA
Свидетельство о публикации №114052606239