ЗАЦВІЛА КАЛИНА
Залишуся в тому місці,
Де судилось Богом.
Що за краля білолиця?
Що за чорні брови?
Вишиванка і намисто,
Вустонька співучі,
Очі дивні, променисті.
Серце правду чує.
Вийшла з полум’я цариця.
Хто її впізнає?
Нахилилась до криниці,
Воду набирає.
У відеречко сріблясте
Сонце зазирнуло.
Це Любов, Небесна Мати,
В край наш повернулась.
Подолавши холод втрати,
Зацвіла калина.
День новий стоїть на варті,
Будьмо, Україно!
2014 р. Алла Бойко
***
© Copyright: Алла Николаевна Бойко, 2014
Свидетельство о публикации №114052604841
Свидетельство о публикации №114052604841
Рецензии