Лiна Костенко. Iсус Христос розп ятий був не раз

Не раз к кресту Господь наш был прибит.
Впервые на Голгофе пригвоздили.
От смерти умер, может - от обид,
о жизни не кручинясь, в самом деле.
Потом он был распят на полотне,
и в гипсе, и в граните, в парагоне.
А после – пригвождён был он во мне,
и в каждой землю топчущей персоне. 
Запили кровью плоть его не раз.
Год-два ещё, десяток ли, до века?
Из-под полы торговля им велась,
Не дали умереть-то человеку.
Куда пойду? В какую глухомань?
Где признаки Земли Обетованной?
Теперь казармой стала Гефсимань,
И все народы – как живая рана...



  Ісус Христос розп’ятий був не раз.
   Там, на Голгофі, це було уперше.
   Умер од смерті, може,– від образ,
   і за життям не пожалів, умерши.
   А потім розп’яли на полотні,
   у мармурі, у гіпсі і в граніті.
   А потім розп’яли його в мені,
   і розп’яли на цілім білім світі.
   І тіло з’їли, кров’ю запили.
   Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
   І продавали образ з-під поли,
   і не дають умерти чоловіку.
   Куди піду? Куди тепер піду?
   Де на землі земля обітована?
   Казарми в Гефсіманському саду,
   І всі народи – як розкрита рана…


Фото из интернета