Розп'ято нас між заходом і сходом,
Що не орел - печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!
( распято нас, между западом и востоком
и каждый орел печенку нам клюет
будь доброю Судьба с моим Народом
что бы ОН не дал изуродовать себя!)
Ліна Костенко
Буває часом сліпну від краси
Спинюсь,
не тямлю, що воно за диво,
- Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чесно, незрадливо,
Усе як є - дорога, явори,
Усе моє - все зветься Україна
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
Розп ято нас м ж заходом сходом,
© Copyright: Владимир Болсун, 2014
Свидетельство о публикации №114052502761
Свидетельство о публикации №114052502761
Рецензии
