Під парасолю я сховаю серце,
Хоча на парасолю дощ не ллється,
Хоча із неба сонце пропікає,
Ховаю серце я своє, ховаю.
Під парасолю я сховаю долю,
Під парасолю я, під парасолю.
Не від дощу - а від людей навмисне,
Бо кажуть, що ховатися корисно.
Під парасолю я сховаю очі,
Щоб не дивився в них любий охочий,
Не від дощу – а від дурного зору,
Бо кажуть, заздрість у людей, як море.
Під парасолю я сховаю душу,
Хоча під парасолею і душно.
Не від дощу – а від питань суцільних,
Потрібних, а скоріше не потрібних.
Під парасолю я сховаю серце,
Хоча на парасолю дощ не ллється,
Не від дощу, кажу ж, себе ховаю,
Бо хто мені бажає що – не знаю…
14-02-2014 В. Пригорницький.
Пiд парасолю
© Copyright: Виталий Пригорницкий, 2014
Свидетельство о публикации №114052408186
Свидетельство о публикации №114052408186
Рецензии