Хто зігріє пусту хату?
Були в ній і батько й мати,
Були діти. На подвір’ї
Бавились гусячим пір’ям.
Над дахом раділо сонце,
Грілась кицька на віконці.
Біля хати груша стара
Була гордістю сім’ї,
За роки цього не стало,
Недоглянута стоїть.
Вже засохла груша рідна,
На подвір’ї будяки,
« Та хіба ж цього я гідна?» -
промовляє пошепки.
***
© Copyright: Валентина Григорян 2, 2014
Свидетельство о публикации №114052404012
Свидетельство о публикации №114052404012
Рецензии