Випадковий спогад
Як, забула про розлуку.
Як нас хотів вернути Валентин.
Мені подарував сердечко в руки,
веселий натовп... менше ж з тим...
Я під дощем щасливою ходою,
неслася повз людської течії...
Я вже тоді була лише з тобою,
в обіймах рук твоїх, затишному човні.
Якби ж не весла, весла загубили...
забули десь у хвилях хвилювань.
Як би ж ми знали, то напевне б зупинили,
той ураган міражних сподівань.
Щось недокінчене зосталося навколо...
щось недолюблене пішло кругами по воді.
Я все згадала знову, випадково...
та вже не розкажу його тобі.
( ХТ 23.04.2014)
Свидетельство о публикации №114052305658