Нiч
Ягоди сік свій пролили.
Палають зірки високо вгорі
Вони сіятимуть до ранньої зорі.
Та ще ціла ніч попереду
І я обіймаючи тебе веду.
Легкий подих прохолоди
Вуста тремтять від насолоди,
Хочеться цей шлях йти довіку
Нести разом яблуневу вітку.
Хоча і знаю разом не будемо,
Може амура разом ми знайдемо.
Від пострілу разом постраждаємо
Живого й нового ми забажаємо.
Та поруч разом не йдемо,
Амура навряд чи знайдемо.
А зорі все далі палають,
Ніби всміхаючись – вони все знають.
Свидетельство о публикации №114052110077