Спрага нестерпна та вічна,
Тече в душі одвічна
Жадоба до знання,
В пізнанні вічне завзяття.
Бурхлива як жива ріка,
Пристрасна та метка.
І невимовні муки,
В відторгненні спокуси,
Це все ще є життя,
Немає шляху вороття.
Всі рухаємося по спіралі,
Не бачимо довкола нас вуалі.
Ми зустрічаємо свої думки
Вони інакші не такі.
Цей вихор хаотичний
Малює образ канонічний -
Світлини та картини майбуття
Які раніш чи пізно линуть в небуття.
Спрага
© Copyright: Властислав Рученко, 2014
Свидетельство о публикации №114052110055
Свидетельство о публикации №114052110055
Рецензии