Шон Маклех. Кровь брата

                Шон, я пытался, по мере своих сил,сохранить как библейскую, так и актуальную суть, может быть, в ущерб форме.

С уважением

Глеб Ходорковский.

Шон Маклех.

КРОВЬ БРАТА.
Глеб Ходорковский (перевод)
«Et dixit Dominus: "Quid fecisti?
Vox sanguinis fratris tui clamat ad me dе terra...»
(Genesis. 4.10.)*
"Не знаю я где брат мой. Ну, не знаю!
Не сторож я тупому пастуху.
И у меня права - на эту землю,
на урожай, на поле и на плуг.
Тут всё моё. Единственный мой друг
есть право силы. Ну, а этот брат...
Мне, што ль, его стеречь? Пошёл куда-то...
А может просто позабыл обычай,
предав меня. Я старший брат,я - Каин
Наследник. ПЕрвенец. Я самый главный
властитель, праотец народов всех.
А имя брата вызывает смех".

"Ты что творишь?Неужто ты не слышишь -
взывает брата кровь и-под земли!
ТЫ БРАТА НОГУБИЛ! Очнись, опомнись
и оглянись - неужто не хватает
тебе земли? Взгляни на эту пустошь -
как она
раскинулась бескрайно, от пустынь
в жаре, до белых вечных холодов !
ГРАБИТЕЛЬ,БУДЬ ТЫ ПРОКЛЯТ!
И навеки
чужим для всех до Страшного Суда
с печатью на челе тебе блуждать
и отводя глаза всё время лгать
себе,своим потомкам, родакам,*)
всем - и зверью, и камням и векам!
Теперь иди и уноси с собой
не сердце - камень с злобною душой..."
*)Родаки - сородичи.

"И сказал Господь: - Что ты сделал? Кровь брата твоего взывает ко мне из земли..."
(Книга Бытия.4. 10.) (лат.)

* * *
Кров брата

Шон Маклех
«Et dixit Dominus: "Quid fecisti?
Vox sanguinis fratris tui clamat ad me dе terra...»
(Genesis. 4.10.)*

«Не знаю я де брат мій. Ну, не знаю!
Не сторож я оцьому пастуху.
Я маю право. І на землю цю
І на врожай, на поле й плуг.
То все моє. Якщо і є у мене друг –
Це право сили. А мій брат…
Хіба ж я сторож? Може десь пішов.
А може просто зрадив мене і мій звичай.
Я Каїн. Головний. Я перший.
Спадкоємець. Первісток.
І просто – я старший брат.
Володар і засновник народів всіх.
Про брата згадка викликає сміх.»

«Що чиниш ти? Невже не чуєш,
Як кров руда волає із землі?
Ти брата вбив - отямся, схаменись,
Невже тобі землі не досить – озирнись!
І подивись на пустку цю –
Розкинулась безкрайньо
Аж від пустель жарких
До вічних білих холодів німих.
Ти ж вибрав шлях грабунку!
Проклинаю! Тепер одвічно
Будеш ти чужим,
І до Страшного Суду
Із тавром тобі блукати,
Ховати погляд і брехати
Собі, нащадкам, родакам,
Тваринам, і камінню, і вікам.
Тепер іди – неси з собою
Не серце – камінь із душею злою…»

Примітки:
* - І сказав Господь: «Що ти зробив? Кров брата твого взиває до мене з землі…» (Книга Буття. 4.10.) (лат.)
© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №114032209485


Рецензии
А что случилось с Шон Маклехом?

Почему? - Оказание услуг по публикации произведений этого автора прекращено

с уважением...

Иннеса Саввина Свица   13.10.2014 22:46     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.