Гримить,шумить,бушує небо,
силенні клени дихають в отвіт.
Та ні, ти мені давно не треба,
але чомусь я жду твій сонячний привіт.
І той привіт, який відкриє тишину,
і той, що зробить сонячну погоду,
який прогріє темно-синю глибину
на нашу світлу майбуття дорогу.
Шумить,бушує серце та гримить
і всесвіт плаче разом ізі мною.
Воно вирує,б'ється та не спить,
а я все йду слідом за тобою.
***
© Copyright: Анастасия Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114051606950
Свидетельство о публикации №114051606950
Рецензии