не буду тебе заводити
адже вибратись складно дуже
там поміж повіями та підземними переходами
лежать усіма покинути прозорі калюжі
не буду тебе вигадувати
зима і так добре вперіщила
доста бути такими гарними
як щойно закопані небіжчики
не буду тебе випробовувати
адже не над залізом нахилилися
простягаєш руку немов би -
і забираєш останні сили
буду невимовно прагнути
зламати грати буденності
адже під кожною квіткою радості
ховається корінь незбагненності
кор1нь
© Copyright: Виктор Берллин, 2014
Свидетельство о публикации №114051500480
Свидетельство о публикации №114051500480
Рецензии
