ДУМА... Размышление...

 Чи то доля, чи не воля в вікно заглядає,
 Наші мрії наче хмари вітер розвиває.
 То ж пробрався ворог в серце гризе- вигризає,
 Буде кров йому отрутой, він і не чекає.

 Захлинеться вороженько козацькою кров'ю,
 Не буває тому щастя хто кривдою криє.
 Не буває в житті долі,хто в людей стріляє,
 Та себе людською кров'ю, як звір окропляє.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.