У моїй матусі скроні посивілі
Та душа широка спокою не знає
У садочку нашім яблука дозріли
Всіх матуся ними радо пригощає….
Розлетілись діти у краї далекі
Лиш гніздо пташине стріху прикрашає,
Повернуться в нього, як колись лелеки
Хай живе матуся й довго не вмирає
Ми переживемо і війну, і горе,
Бо життя й свобода є понад усе!
Хай благословення цілому народу
Дасть старенька мати, що любов несе!
Хай від смерті й лиха оберегом буде
Слово материнське, віра та добро…
Хай утричі більше малюків прибуде
На землі Донецькій де засіло зло…
Хай не знає суму материнське серце,
І пекучі сльози не течуть з очей…
Хай не ставлять свічки вдови у віконце,
Й не ховають в цинку вбитих та дітей…
Не вбивайте, звірі, молодість і вроду
Кулі та гармати скиньте в синій вир…
Бог дає людині шанс, як нагороду
Бо життя це краще, аніж смерть – повір!
Матерям
© Copyright: Наталья Сокуренко, 2014
Свидетельство о публикации №114051109558
Свидетельство о публикации №114051109558
Рецензии