Згадай моє ім’я в молитві Богу
Коли невтомний час завмер серед зірок
Турботою що в тайні освіти дорогу
Відчує поміч Дух і зважуся на крок
Розбита кам’яна дорога не злякає
В обіймах не потопить в’язкий бруд
Якщо ти нагадаєш Бог згадає
Щоб не посміла смерть вчинити самосуд
В серцях, немов садах, ожили квіти
Були відпущені пташки із мертвих рук
Ми з днями гралися мов безтурботні діти
У душах й досі чутно щастя перегук
Босоніж йду поміж снігів і криги
У час лихий на крові неба край
Коли впаду, вже не чекаючи відлиги
Моє ім’я в молитві пригадай
Згадай
© Copyright: Несаим, 2014
Свидетельство о публикации №114051109276
Свидетельство о публикации №114051109276
Рецензии