Моя Украина

   Моя Україна! Зневірена мати,
   На землях таких ми повинні багато
   І жити й радіти, й врожаї збирати...
   Бур'яном давно заросла рідна хата.

   Моя Україна, та де ж твої діти?
   На полях лиш бур'ян росте замість жита.
   І кожная хата горем напхата,
   А слугам народу і сито й багато,

   І весело, й щастя у них через край.
   З якого це лиха?- ти в них запитай,
   Не скривляться зроду, все брешуть народу,
   Давно вже взяли вони таку моду.

   Вас хоть трохи не муляє ваша брехня?
   Ні серця, ні совісті давно в вас нема.
   Вже час: депутата - на ставку зарплату,
   А з сесіі зразу ж до рідної хати,

   Продовжуйте там свою ви роботу,
   Як справжні сини, до сьомого поту.
   Ви будете знати, народ чим живе,
   Коли ясне сонце в країні встає.

   Не одну пару взуття ви зносите там,
   По рідним дорогам, по рідним шляхам.
   І може тоді вам все таки вдасться
   Здобути країні і радість і щастя!
                2011г.


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →