.я люблю свої спогади
які є дорогі лиш мені
ті маленькі світи і світогляди
що колись примарились уві сні
я люблю себе в тих поглядах
що стікали медом на сніг
ту далеку хатку де змолоду
мама нас виносила на поріг
я люблю те місто з каштанами
і ту вулицю що в мені живе не така
там від тіней каштанів сонце золотом
протікає на шкіру, де я ще мала
мамо, часом я повертаюсь в пять років
де ми всі троє малі, а ви з татом взірець
де весною з усіх берез напоїтись соком
наче тою живою водою, щоб не летіло все шкереберть
мамо, люблю тебе з татом
більше цього світу-Батьківщину свою, Вас та Братів
мамо ми твої цієї країни діти
до кінця врослися в землю своїх Прадідів.
спогади
© Copyright: Гася Гляссе, 2014
Свидетельство о публикации №114051110715
Свидетельство о публикации №114051110715
Рецензии