Сто років як скінчилася війна,
Вона пішла і все у ній погасло.
Та між віків зламалася стіна,
І знов ми чуєм дике гасло.
Сто років як гримів запал
Та і тепер не мирне небо,
В душі людській страшний обвал.
Війна – безбожників жахливе кредо.
Сто років як рипів мотор,
Та він репить сьогодні знову.
Знов повернувся дикий мор,
Той що кінцю кладе основу.
Сто років як зламався білий світ,
Та він приніс з собой червоне.
Тоді любові він поклав граніт,
А зараз нас від всіх бороне.
Сто лет как окончилась война
© Copyright: Надюшка Любченко, 2014
Свидетельство о публикации №114051009775
Свидетельство о публикации №114051009775
Рецензии