Над Дністром, над кручами,
Літає чорний птах.
Що ж його так мучає?
Що в його очах?
Мабуть, те, що люди,
Забули про духовність?
Де не глянь, повсюди -
Моральна убогість...
Не віра, як на шиї -
Золотий ланцюг та хрест.
Це ж як для повії -
Зберегти дівочу честь!
Не віра, як на свято
Біблейське кожне п'ють,
А потім криють матом
І пики собі б'ють!
Так один літає
Роками чорний птах.
Так він і не взнає,
Що в людських очах...
Думи птаха
© Copyright: Анита Тинаева, 2014
Свидетельство о публикации №114050800430
Свидетельство о публикации №114050800430
Рецензии