Розлючена дурманом алича
Розлючена дурманом алича
Топила ранок у рожевім молоці…
І засівала кольором багряним
землю,
щоб неможливо було і пройти
по цьому килиму,
не залишаючи кривавий слід життю...
З мого плеча був зірваний піджак
і ми лягли, притиснувшись...
А алича,
та зачарований весняним дуром сад,
сріблили душі наші назавжди...
А…
От…
Наприкінці…
Життю,
німицями зчароване тю-тю…
Вихором,
раптом,
…У зімлілім молоці…
- Отут вони,
у серці,
пелюстки!!!
Оці…
Свидетельство о публикации №114050708594
С любовью.
Глускина Лидия 08.05.2014 14:21 Заявить о нарушении